Люди без облич

"Люди без облич" це розповідь про історію однієї української родини від середини 18 століття і до нашого часу. Ця історія заснована на сімейних переказах й архівних документах, які я збирав та відновлював по частинках з 2011 року. Це історично — художня розвідка, яку не часто можна зустріти в сучасній літературі.

Усі герої книги — це реальні люди, які повʼязані між собою кровною спорідненістю, тією тонкою червоною ниткою, що тягнеться крізь століття. Від найдавнішого відомого мені предка — Федора, і аж до мене — автора цих рядків.

Життя кількох поколінь однієї родини яскраво ілюструє історію українського народу. Ця книга — маленька історія, яка розгортається на фоні великих подій, про які ви читали в підручниках історії.

Ці два потоки: великої історії України й маленької історії української родини, так міцно переплелися між собою, що їх неможливо розділити. Та й чи потрібно? Адже саме люди, звичайні українці — це і є ті персонажі, що творять важливі події.

"Люди без облич" не є художньою книгою, проте реальної, не вигаданої драматургії так багато в українських родинах, що вистачить не на один роман. Ця книга також не є науковою розвідкою чи підручником з генеалогії. Хоча я багато розповідаю про джерела — звідки мені вдалося довідатися факти з життя персонажів.

"Люди без облич" — це родинна сага, така собі легенда про славних предків, записана їхнім нащадком для тих, хто прийде після нас. Це історія про давні часи, про забутих людей, про їхні подвиги та поразки, про їхні втрати та про їхню любов. Це розповідь про українців, які жили до нас. Розповідь, яка допоможе зрозуміти — хто ж ми такі.